пхикати
ПХИКАТИ, аю, аєш, недок. Тихо плакати. Дивились, молились Старі мої. А сердешне [дитя] Неначе благає: Випручало рученята.. і замовкло, Неначе не плаче, Тілько пхика (Шевч., І, 1963, 311); Прокинувшись вранці, Таня почала пхикати та вередувати, в неї посоловіли очі, почервонів носик (Збан., Між.. людьми, 1955, 5); * Образно. Гупає бубон, пхикає скрипка, і ноги молотять землю (Коцюб., II, 1955, 242).
2. розм. Те саме, що пхекати. - Я їв картоплю, - гордо каже Віктор.. - Пх! - презирливо пхикає Поль. - Теж мені сніданок! (Ів., Таємниця, 1959, 139).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пхикаю | пхикаємо |
2 особа | пхикаєш | пхикаєте |
3 особа | пхикає | пхикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пхикатиму | пхикатимемо |
2 особа | пхикатимеш | пхикатимете |
3 особа | пхикатиме | пхикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пхикав | пхикали |
Жіночий рід | пхикала | |
Середній рід | пхикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пхикаймо | |
2 особа | пхикай | пхикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пхикаючи | |
Минулий час | пхикавши |