півдитячий
ПІВДИТЯЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівдитячий. Ні сила всевладна життєвої змови, Ні всепереможні потоки часу Не владні згасити твоєї розмови, Ні вбити твою півдитячу красу (Перв., II, 1958, 330); Просте личко у хустині білій, Тоненькі руки, злото довгих вій І голос, півдитячий і несмілий, Пронеслись тінню у душі моїй (Рильський, І, 1960, 135).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | півдитячий | півдитяча | півдитяче | півдитячі |
Родовий | півдитячого | півдитячої | півдитячого | півдитячих |
Давальний | півдитячому | півдитячій | півдитячому | півдитячим |
Знахідний | півдитячий, півдитячого | півдитячу | півдитяче | півдитячі, півдитячих |
Орудний | півдитячим | півдитячою | півдитячим | півдитячими |
Місцевий | на/у півдитячому, півдитячім | на/у півдитячій | на/у півдитячому, півдитячім | на/у півдитячих |