під'їзний
ПІД'ЇЗНИЙ, а, е. Признач. для під'їзду (у 1 знач.) до чого-небудь (про шлях, колію і т. ін.). Від берега почулося далеке чмихання паровоза, гуркіт коліс, дзенькання важкого металу. Там з платформ скидали рейки. Люди прокладали під'їзні шляхи до будівництва (Коцюба, Нові береги, 1959, 274); По під'їзних дорогах ешелони Везли бетон, залізо і граніт (Перв., II, 1958, 63).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | під'їзний | під'їзна | під'їзне | під'їзні |
Родовий | під'їзного | під'їзної | під'їзного | під'їзних |
Давальний | під'їзному | під'їзній | під'їзному | під'їзним |
Знахідний | під'їзний, під'їзного | під'їзну | під'їзне | під'їзні, під'їзних |
Орудний | під'їзним | під'їзною | під'їзним | під'їзними |
Місцевий | на/у під'їзному, під'їзнім | на/у під'їзній | на/у під'їзному, під'їзнім | на/у під'їзних |