підважений
ПІДВАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підважити. Долівка малесенької хатини з підваженим посередині сволоком, з розложистою, трохи похиленою набік піччю була застеляна свіжою осокою (Л. Янов.., І, 1959, 140); Посеред саду старезна яблуня, всипана райськими яблуками, аж гілля кіллям підважені (Вас., II, 1959, 183).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підважений | підважена | підважене | підважені |
Родовий | підваженого | підваженої | підваженого | підважених |
Давальний | підваженому | підваженій | підваженому | підваженим |
Знахідний | підважений, підваженого | підважену | підважене | підважені, підважених |
Орудний | підваженим | підваженою | підваженим | підваженими |
Місцевий | на/у підваженому, підваженім | на/у підваженій | на/у підваженому, підваженім | на/у підважених |