підвертатися
ПІДВЕРТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПІДВЕРНУТИСЯ, вернуся, вернешся, док. 1. Підгинаючись убік, пошкоджуватися. У неї підвертався каблучок; Нога підвернулася й болить.
2. розм. Випадково, раптом зустрічатися, з'являтися, траплятися комусь. Вона гадала.. про свої молоді літа, коли вона була ще баришнею, ждала своєї черги... І от же не підвернувся тоді такий [як Проценко]! (Мирний, III, 1954, 191); Йому підвернулося місце в оркестрі якогось пересувного театру (Збан., Малин. дзвін, 1958, 184); - Іраклію, ну й людина ж ти.. . - довго шукав, але так і не знайшов потрібного слова, то сказав - яке само підвернулось: - Одчаяка! (Головко, І, 1957, 290); // перен. Уміло звертаючись до кого-небудь, входячи в довір'я, добиватися своєї мети. Підвернувсь [писар] до пана голови, - знав, з якого кінця зайти, - а той зараз і крикнув: «Не заступайся за Макуху!» (Кв.-Осн., II, 1956, 303); [Мар'яна:] Підвернеться він, як той іскуситель, заб'є голову, зачарує, я немов одурію і роблю все, що він хоче... (Вас., ІІІ,1960, 40).
@ Підвертатися (підвернутися) під руку див. рука.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підвертаюся | підвертаємося |
2 особа | підвертаєшся | підвертаєтеся |
3 особа | підвертається | підвертаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підвертатимуся | підвертатимемося |
2 особа | підвертатимешся | підвертатиметеся |
3 особа | підвертатиметься | підвертатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підвертався | підверталися |
Жіночий рід | підверталася | |
Середній рід | підверталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підвертаймося | |
2 особа | підвертайся | підвертайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підвертаючись | |
Минулий час | підвертавшись |