піддиральник
ПІДДИРАЛЬНИК, а, ч., гірн. Той, хто займається піддиркою.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | піддиральник | піддиральники |
Родовий | піддиральника | піддиральників |
Давальний | піддиральникові, піддиральнику | піддиральникам |
Знахідний | піддиральника | піддиральників |
Орудний | піддиральником | піддиральниками |
Місцевий | на/у піддиральнику, піддиральникові | на/у піддиральниках |
Кличний | піддиральнику | піддиральники |