підзвітний
ПІДЗВІТНИЙ, а, е. 1. Який має звітувати перед ким-, чим-небудь. Він.. почував себе майже підзвітним. Присутні, що були віком всі молодші за нього, питали його, і він відповідав (Гончар, IV, 1960, 92); Видавництва і склади, магазини і читальні, бібліотеки і різні торгівлі книгами - все це повинно стати партійним, підзвітним (Ленін, 12, 1970, 94); Апарат соціалістичної держави служить народові і підзвітний народові (Програма КПРС, 1961, 91).
2. бухг. Який видають за умови наступної звітності (про гроші).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підзвітний | підзвітна | підзвітне | підзвітні |
Родовий | підзвітного | підзвітної | підзвітного | підзвітних |
Давальний | підзвітному | підзвітній | підзвітному | підзвітним |
Знахідний | підзвітний, підзвітного | підзвітну | підзвітне | підзвітні, підзвітних |
Орудний | підзвітним | підзвітною | підзвітним | підзвітними |
Місцевий | на/у підзвітному, підзвітнім | на/у підзвітній | на/у підзвітному, підзвітнім | на/у підзвітних |