підкуплений
ПІДКУПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкупити. Пацєй не натискав, не квапився.. і надто влесливо вислухував авторитетні міркування князя. Підкуплений тим воєвода примирливо поскаржився: - Злий люд пускає чутку (Ле, Наливайко, 1957, 224); Підкуплена любов'ю до своєї дитини, вона, як той оборонець в суді, завжди виправдовує свого підзахисного, незважаючи на його провину (Добр., Тече річка.., 1961, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підкуплений | підкуплена | підкуплене | підкуплені |
Родовий | підкупленого | підкупленої | підкупленого | підкуплених |
Давальний | підкупленому | підкупленій | підкупленому | підкупленим |
Знахідний | підкуплений, підкупленого | підкуплену | підкуплене | підкуплені, підкуплених |
Орудний | підкупленим | підкупленою | підкупленим | підкупленими |
Місцевий | на/у підкупленому, підкупленім | на/у підкупленій | на/у підкупленому, підкупленім | на/у підкуплених |