підківочка
ПІДКІВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до підкова. Де стояла, розмовляла [дівчина] - Підківочки знати! (Чуб., V, 1874, 49); [Хор:] В підківочки ми ударим І голосно заспіваєм! (Кроп., V, 1959, 159).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підківочка | підківочки |
Родовий | підківочки | підківочок |
Давальний | підківочці | підківочкам |
Знахідний | підківочку | підківочки |
Орудний | підківочкою | підківочками |
Місцевий | на/у підківочці | на/у підківочках |
Кличний | підківочко | підківочки |