підлесливий
ПІДЛЕСЛИВИЙ, а, е. Схильний підлещуватися до кого-небудь. Юрко був розумний, хитрий та підлесливий (Н.-Лев., III, 1956, 288); Письменник [І. Нечуй-Левицький] показує тут згубний вплив, що його справила на селянку панська психологія: Кайдашиха чванлива, підлеслива, жорстока у поводженні з біднішими за неї (Рад. літ-во, 5, 1963, 110); // Який містить у собі лестощі, виражає улесливість (про погляд, ставлення, вислів і т. ін.). Пріор, хоч і не зводив з патера Гаудентія свого пильного погляду, не слухав уже його підлесливої, трохи водавої [водявої] і одностайної бесіди (Фр., II, 1950, 170); Гордіюк розумів лиш одну форму відносин: низький уклін, підлесливу ухмилку і виконання всіх, найдурніших навіть, велінь (Хотк., II, 1966, 55); // у знач. ім. підлесливий, вого, ч. Людина, схильна до лестощів. Бережись підлесливого, як потайного собаки! (Укр.. присл.., 1955, 159).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підлесливий | підлеслива | підлесливе | підлесливі |
Родовий | підлесливого | підлесливої | підлесливого | підлесливих |
Давальний | підлесливому | підлесливій | підлесливому | підлесливим |
Знахідний | підлесливий, підлесливого | підлесливу | підлесливе | підлесливі, підлесливих |
Орудний | підлесливим | підлесливою | підлесливим | підлесливими |
Місцевий | на/у підлесливому, підлесливім | на/у підлесливій | на/у підлесливому, підлесливім | на/у підлесливих |