підморожений
ПІДМОРОЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підморожувати 1; // у знач. прикм. Який трохи, злегка замерз або який додатково, частково заморозили. Вона ще довго стояла і слухала, як глухо гупають їхні кроки на підмороженій піскуватій стежині (Голов., Тополя.., 1965, 164); Плоди [горобини] можна вживати в їжу. Підморожені, вони втрачають гіркість, і тоді з них виготовляють настойки, варення (Веч. Київ, 30.ХІ 1957, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підморожений | підморожена | підморожене | підморожені |
Родовий | підмороженого | підмороженої | підмороженого | підморожених |
Давальний | підмороженому | підмороженій | підмороженому | підмороженим |
Знахідний | підморожений, підмороженого | підморожену | підморожене | підморожені, підморожених |
Орудний | підмороженим | підмороженою | підмороженим | підмороженими |
Місцевий | на/у підмороженому, підмороженім | на/у підмороженій | на/у підмороженому, підмороженім | на/у підморожених |