підписаний
ПІДПИСАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підписати. Се було свідоцтво, підписане учителькою села Н. (Фр., IV, 1950, 43); В машині їхав офіцер-парламентер з текстом ультиматуму, підписаного командувачами обох Українських фронтів (Гончар, III, 1959, 236); // підписано, безос. присудк. сл. Опріч образів висіли ще на стінах деякі куншти: два козаки тягаються за чуби, а внизу підписано: «Два дурні б'ються, а третій дивиться» (Стор., І, 1957, 234).
2. у знач. прикм. На якому є підпис. Писар підписаний лепорт [рапорт] схопив та мерщій з хати... (Кв.-Осн., II, 1956, 265); Петриченко вийшов з підписаними паперами (Перв., Дикий мед, 1963, 325).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підписаний | підписана | підписане | підписані |
Родовий | підписаного | підписаної | підписаного | підписаних |
Давальний | підписаному | підписаній | підписаному | підписаним |
Знахідний | підписаний, підписаного | підписану | підписане | підписані, підписаних |
Орудний | підписаним | підписаною | підписаним | підписаними |
Місцевий | на/у підписаному, підписанім | на/у підписаній | на/у підписаному, підписанім | на/у підписаних |