підпомога
ПІДПОМОГА, и, ж., розм. 1. Те саме, що допомога. - От, може, Кирило та Панько дадуть підпомоги яму копати (Мирний, III, 1954, 136); Напече [Даринка] млинців, рогаликів - і все йому, все братикові. Скоріше б тільки ріс. Не так щоб підпомогу з нього мати, а щоб було з ким хоч погомоніти, пожуритися (Вирган, В розп. літа, 1959, 255).
2. Те саме, що підкріплення 2. Енеєві одвіт сей дав [Евандр]: - ..Дамо вам війська в підпомогу, І провіанту на дорогу, І грошеняток з якийсь міх (Котл, І, 1952, 205).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підпомога | підпомоги |
Родовий | підпомоги | підпомог |
Давальний | підпомозі | підпомогам |
Знахідний | підпомогу | підпомоги |
Орудний | підпомогою | підпомогами |
Місцевий | на/у підпомозі | на/у підпомогах |
Кличний | підпомого | підпомоги |