підривник
ПІДРИВНИК, а, ч. 1. військ. Спеціаліст з підривних робіт; сапер. Всім тут відомо, що під час війни був їхній бригадир підривником в партизанському з'єднанні (Гончар, Тронка, 1963, 270); // гірн. Той, хто підриває гірські породи. Підривники скинуть на дно Малоалмаатинської ущелини.. перший схил, відірвавши мало не половину гори (Веч. Київ, 16.ХІ 1966, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підривник | підривники |
Родовий | підривника | підривників |
Давальний | підривникові, підривнику | підривникам |
Знахідний | підривник, підривника | підривники, підривників |
Орудний | підривником | підривниками |
Місцевий | на/у підривнику | на/у підривниках |
Кличний | підривнику | підривники |