підскік
ПІДСКІК, ПІДСКОК, коку, ч. Дія за знач. підскочити, підскакувати1 1, 2. Регіна стояла в дверях свойого покою і дивилася на їх [панночок] підскоки якось тужливо-добродушно (Фр., VII, 1951, 245); Василько з підскоком побіг до верби, а Кузьма звернув навпростець до села (Панч, Гарні хлопці, 1959, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підскік | підскікоки |
Родовий | підскікоку | підскікоків |
Давальний | підскікокові, підскікоку | підскікокам |
Знахідний | підскік | підскікоки |
Орудний | підскікоком | підскікоками |
Місцевий | на/у підскікоку | на/у підскікоках |
Кличний | підскікоку | підскікоки |