підслуханий
ПІДСЛУХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підслухати. У Гадини щось стисло за серце після тої підслуханої розмови (Фр., VII, 1951, 131); Дарина не забула цих слів, підслуханих під вікном (Ю. Янов., Мир, 1956, 95); // підслухано, безос. присудк. сл. [Семпроній:] Там знайдено в вас ритуальні речі: велику чашу, ніж і ще там дещо. Підслухано якісь слова містичні про тіло й кров. Се вам найбільше шкодить (Л. Укр., II, 1951, 471).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підслуханий | підслухана | підслухане | підслухані |
Родовий | підслуханого | підслуханої | підслуханого | підслуханих |
Давальний | підслуханому | підслуханій | підслуханому | підслуханим |
Знахідний | підслуханий, підслуханого | підслухану | підслухане | підслухані, підслуханих |
Орудний | підслуханим | підслуханою | підслуханим | підслуханими |
Місцевий | на/у підслуханому, підслуханім | на/у підслуханій | на/у підслуханому, підслуханім | на/у підслуханих |