підстрелений
ПІДСТРЕЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підстрелити. Ой пливе щука з Кременчука та підстрелена з лука (Чуб., V, 1874, 93); // підстрелено, безос. присудк. сл. Там-то його й скалічено. Бачиш, праву ногу чи то ліву підстрелено... (Шевч., II, 1963, 273).
2. у знач. прикм. Поранений, уражений пострілом. Так виє підстрелена вовчиця, коли з-перед її очей беруть вовченят (Мирний, І, 1954, 49); Полісовщик не дуже розсердився.. і на другий день приніс на попівський двір в'язку підстрелених куріпок (Стельмах, Хліб.., 1959, 91).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підстрелений | підстрелена | підстрелене | підстрелені |
Родовий | підстреленого | підстреленої | підстреленого | підстрелених |
Давальний | підстреленому | підстреленій | підстреленому | підстреленим |
Знахідний | підстрелений, підстреленого | підстрелену | підстрелене | підстрелені, підстрелених |
Орудний | підстреленим | підстреленою | підстреленим | підстреленими |
Місцевий | на/у підстреленому, підстреленім | на/у підстреленій | на/у підстреленому, підстреленім | на/у підстрелених |