підучувати
ПІДУЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДУЧИТИ, учу, учиш, док., перех., розм. 1. Учити, навчати кого-небудь чогось трохи або додатково. У вищих класах гімназії він навіть заробляв дещо, підучуючи молодших та менше здібних учеників [учнів] (Фр., І, 1955, 206); Ми з головою сільради часто консультували своїх учителів, підбадьорювали, підучували (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 5); За рік навчив [учитель] його арифметики та підучив.. розуміти книжки... (Гр., II, 1963, 328); - Переказував [Тиміш] через людей, що направили в тил обучать. - Молодих, може, й підучать, а старших - на позицію (Тют., Вир, 1964, 304); // Учити, засвоювати що-небудь краще, додатково. Хочу з життя їх написати повість. Оттут і пословиці [прислів'я] трохи підучу (Мирний, V, 1955, 326).
2. з інфін., розм. Підмовляти, намовляти на які-небудь дії. Оце одну [громаду] якось настягав я і держу, підучую боротись, - та не знаю, що з цього вийде... (Мирний, І, 1954, 351).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підучую | підучуємо |
2 особа | підучуєш | підучуєте |
3 особа | підучує | підучують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підучуватиму | підучуватимемо |
2 особа | підучуватимеш | підучуватимете |
3 особа | підучуватиме | підучуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підучував | підучували |
Жіночий рід | підучувала | |
Середній рід | підучувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підучуймо | |
2 особа | підучуй | підучуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підучуючи | |
Минулий час | підучувавши |