пізнаний
ПІЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пізнати. ..науковий аналіз конкуренції стає можливим лише після того, як пізнана внутрішня природа капіталу (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 317); Має [поезія] можливості розсувати межі вже пізнаного світу силою людської фантазії (Рад. літ-во, 1, 1962, 4); Рада, пізнана й в окулярах, дістала від Костя розпорядження «провернути» випуск стінгазети (Ю. Янов., II, 1954, 91).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пізнаний | пізнана | пізнане | пізнані |
Родовий | пізнаного | пізнаної | пізнаного | пізнаних |
Давальний | пізнаному | пізнаній | пізнаному | пізнаним |
Знахідний | пізнаний, пізнаного | пізнану | пізнане | пізнані, пізнаних |
Орудний | пізнаним | пізнаною | пізнаним | пізнаними |
Місцевий | на/у пізнаному, пізнанім | на/у пізнаній | на/у пізнаному, пізнанім | на/у пізнаних |