пікнік
ПІКНІК, а, ч., заст. Людина з кремезною, схильною до повноти будовою тіла, відносно короткою шиєю і широким обличчям. Пікніки - гарні організатори, веселуни, здатні до періодичних коливань настроїв і життєвого тонусу (Знання.., 7, 1966, 7).
ПІКНІК, а, ч. Розважальна прогулянка компанією (звичайно з закускою на лоні природи). - Ми витягнемо ваших дам з затвору на світ, заведемо танці, раути, пікніки, - говорив другий молодий офіцер (Н.-Лев., III, 1956, 137); Важким осадом лежать на душі і ті пікніки, і ті куплені, силувані ласки... (Гончар, Таврія, 1952, 264).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пікнік | пікніки |
Родовий | пікніка | пікніків |
Давальний | пікнікові, пікніку | пікнікам |
Знахідний | пікніка | пікніків |
Орудний | пікніком | пікніками |
Місцевий | на/у пікніку, пікнікові | на/у пікніках |
Кличний | пікніку | пікніки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пікнік | пікніки |
Родовий | пікніка | пікніків |
Давальний | пікнікові, пікніку | пікнікам |
Знахідний | пікнік | пікніки |
Орудний | пікніком | пікніками |
Місцевий | на/у пікніку | на/у пікніках |
Кличний | пікніку | пікніки |