піонерський
ПІОНЕРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до піонер (у 3 знач.). Щоб росли нові споруди І нові будови - Я в труді невтомний буду: Піонерське слово! (Мур., Піонер. слово, 1951, 3); Палай, наше вогнище, тепле і рідне - Зоря піонерських негаснучих літ! (Бичко, Вогнище, 1959, 11); Вдячний за твори могучі, цей юний схвильований люд могилам на канівській кручі віддасть піонерський салют (Уп., Вірші.., 1957, 126); // Який складається з піонерів. Вони не розбирали слів, але ж знали цей мотив, рідний з дитинства, з піонерських загонів, мотив, з яким вони росли, виховувались і мужніли, - «Інтернаціонал» ! (Гончар, III, 1959, 92); Наче білі крила, Піднялись вітрила - Випливає піонерський флот (Воронько, Славен мир, 1950, 105); // Належний піонерові, піонерам. На хлопчикові піонерський шовковий галстук, охайна сорочка (Ю. Янов., І, 1958, 602); Як любий родинний привіт, Як милу і радісну ласку, Вітаю дитинства щасливого цвіт, - Твою піонерську пов'язку (Мас., Поезії, 1950, 184); // Признач. для піонерів. Несе той віночок - квітчасту каблучку. Аж ось і вона, піонерська кімната. Стрічає бабусю весела вожата (С. Ол., Вибр., 1959, 154).
2. Стос. до діяльності піонера, піонерів (у 3 знач.). Про тебе ж навіть у стінній піонерській газеті ніде й слова не знайдеш! (Донч., V, 1957, 169); Виникли зовсім нові розділи шкільної гігієни, наприклад, гігієна піонерської і позашкільної роботи серед дітей (Шк. гігієна, 1954, 29); Піонерське вогнище.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | піонерський | піонерська | піонерське | піонерські |
Родовий | піонерського | піонерської | піонерського | піонерських |
Давальний | піонерському | піонерській | піонерському | піонерським |
Знахідний | піонерський, піонерського | піонерську | піонерське | піонерські, піонерських |
Орудний | піонерським | піонерською | піонерським | піонерськими |
Місцевий | на/у піонерському, піонерськім | на/у піонерській | на/у піонерському, піонерськім | на/у піонерських |