пісенний
ПІСЕННИЙ, а, е. Прикм. до пісня 1. Завдання розширення музичного «словника» сучасності за рахунок нових пісенних інтонацій повинно вирішуватися в тісному зв'язку з іншими.. творчими проблемами (Ком. Укр., 7, 1961, 76); Його несподівано гарячі слова про неї були пройняті ніжністю, повиті пісенною красою (Гончар, III, 1959, 82); // Схожий на пісню (у 1 знач.). Музика, створена Сметаною, насичена живими інтонаціями народної пісенної мови (Рад. Укр., 2.III 1949, 4); * Образно. Над колгоспним током пливе, гойдається пісенний гул молотарки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 371); // Схильний до співання пісень. Пісенний народ.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пісенний | пісенна | пісенне | пісенні |
Родовий | пісенного | пісенної | пісенного | пісенних |
Давальний | пісенному | пісенній | пісенному | пісенним |
Знахідний | пісенний, пісенного | пісенну | пісенне | пісенні, пісенних |
Орудний | пісенним | пісенною | пісенним | пісенними |
Місцевий | на/у пісенному, пісеннім | на/у пісенній | на/у пісенному, пісеннім | на/у пісенних |