пісковий
ПІСКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до пісок 1. Злякана отара помчала світ за очі, і піскова хуртовина гнала її все далі... (Тулуб, В степу.., 1964, 72); // Який складається з піску. Цікавою у Стрілецькому степу є рослинність піскових схилів, яка пов'язана з місцем виходу пісків (Укр. бот. ж., XII, 2, 1956, 53); // Який вміщує в собі багато піску. Його хатина - з решти корабля, На неї білий шум прибою бризка, І в ніч осінню піскова земля Його гойдає ніжно, мов колиска (Рильський, І, 1956, 59).
2. Який діє за допомогою пересипання піску. Пісковий годинник вперше застосували у середні віки, тобто пізніше від водяного і сонячного (Наука.., 12, 1960, 17).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пісковий | піскова | піскове | піскові |
Родовий | піскового | піскової | піскового | піскових |
Давальний | пісковому | пісковій | пісковому | пісковим |
Знахідний | пісковий, піскового | піскову | піскове | піскові, піскових |
Орудний | пісковим | пісковою | пісковим | пісковими |
Місцевий | на/у пісковому, пісковім | на/у пісковій | на/у пісковому, пісковім | на/у піскових |