пісня
ПІСНЯ, і, ж. 1. Словесно-музичний твір, признач. для співу. Дзвінка дівоча пісня, сердечна та тужлива, лунає десь у зелених горах (Коцюб., III, 1956, 44); З-над річки лине пісня голосна (Рильський, III, 1961, 183); *У порівн. У роботі, в батька в ласці, Як у пісні, як у казці, Дві сестри зросли (Вирган, В розп. літа, 1959, 18); Мова - наче пісня та - протяжна, співуча; так і тягне, так і вабе [вабить] до себе (Мирний, III, 1954, 262); // Мелодійні звуки пташиного співу. Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує... (Г.-Арт., Байки.., 1958, 175); Лунає в повітрі весела пісня жайворонка (Коцюб., І, 1955, 17).
^ Пісня без слів - невеликий наспівний інструментальний твір.
2. Невеликий ліричний вірш, поетичний твір, написаний в музично-поетичному стилі. Егеж! - Переписала Я Гейнові пісні (Л. Укр., І, 1951, 38).
@ Довга пісня див. довгий; Інша пісня - інша справа. Але тут зовсім інша пісня... Тут справа серйозна... Коли вже Євген не може переламати себе, коли це для нього «перша й остання».. То тут потрібен інший підхід (Гончар, III, 1959, 336); Лебедина пісня див. лебединий; Співати (заспівати) іншої пісні (іншу пісню) - діяти, чинити і т. ін. інакше, по-іншому. Хтось тільки тепер так слухає лікарів, бо таки сам почуває, що неміцний дуже і аби від якої дурниці може розклеїтись, але як уже склеїться на добре, то зовсім іншої пісні заспіває... (Л. Укр., V, 1956, 388); [Стара] пісня; Старі пісні - що-небудь давно відоме. - Петро ж та Яким пішли в Крутий Яр, а я оце зайшов за тобою.. - Я вже чув таку пісню... (Мирний, І, 1949, 313); Але годі, це стара пісня (Коцюб., III, 1956, 369); Весь зал раптом завирував: - Годі! Чули! Геть! - неслося з усіх кінців. - Старі пісні! (Гончар, II, 1959, 188).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пісня | пісні |
Родовий | пісні | пісень |
Давальний | пісні | пісням |
Знахідний | пісню | пісні |
Орудний | піснею | піснями |
Місцевий | на/у пісні | на/у піснях |
Кличний | пісне | пісні |