рабовласник
РАБОВЛАСНИК, а, ч. У рабовласницькому суспільстві - власник, володар рабів та всіх засобів виробництва. Рабовласники і раби - перший великий поділ на класи (Ленін, 39, 1973, 65); Рабовласник вважав раба такою ж своєю власністю, як і всяку іншу належну йому річ (Іст. СРСР, І, 1956, 10); Нелюдські вчинки білих рабовласників, їх могутність і жорстокість спричинялись до запустіння цілих океанських архіпелагів (Довж., Зач. Десна, 1957, 440).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рабовласник | рабовласники |
Родовий | рабовласника | рабовласників |
Давальний | рабовласникові, рабовласнику | рабовласникам |
Знахідний | рабовласника | рабовласників |
Орудний | рабовласником | рабовласниками |
Місцевий | на/у рабовласнику, рабовласникові | на/у рабовласниках |
Кличний | рабовласнику | рабовласники |