ратиця
РАТИЦЯ, і, ж. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців; копито. Воли завзятіше захитали рогами.. і швидше пішли, глибоко занурюючи ратиці в піщане річище (Тулуб, Людолови, І, 1957, 387); Морозне повітря наповнилось костяним шумом тисяч оленячих ратиць (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 93); // Уживається як лайливе слово по відношенню до людини. - Тимочку, а ти не заявиш на мене? - Цить, ратиця коров'яча! Ні ти, ні я нічого не знаємо (Тют., Вир, 1964, 346).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ратиця | ратиці |
Родовий | ратиці | ратиць |
Давальний | ратиці | ратицям |
Знахідний | ратицю | ратиці |
Орудний | ратицею | ратицями |
Місцевий | на/у ратиці | на/у ратицях |
Кличний | ратице | ратиці |