рачки
РАЧКИ, присл., розм. Спираючись на обидві долоні і на обидва коліна. Василина й Марія поспинались рачки і насилу встали на ноги (Н.-Лев., II, 1956, 116); Фельдшер викотився з лав перед Чубенкові очі і впав, потім став рачки, мов хотів завити на сонце (Ю. Янов., II, 1958, 212); Ізсунувся [Микита] тихенько в рів, рачки підліз ближче, висунув голову, дивиться, слухає... (Вас., І, 1959, 269); Литка став на коліна й далі поліз рачки (Епік, Тв., 1958, 254).
рачок
РАЧОК, чка, ч. 1. Зменш, до рак1. Самолов - це вудка з кількома гачками, на кожному з гачків насаджено рачка або дрібну рибу (Ю. Янов., II, 1958, 46); Є у рису.. вороги - рисовий рачок і рисовий комарик. Перший під'їдає коріння, другий висисає соки з стебел (Хлібороб Укр., 12, 1963, 17).
2. тільки мн. Загальна назва групи дрібних безхребетних тварин класу ракоподібних. Веслоногі рачки, відварені у морській воді і підсмажені в маслі, дуже смачні і можуть вважатись делікатесом (Наука.., 10, 1967, 25); Невеликі рачки-бокоплави (їх ще називають морськими блохами ) добре орієнтуються по сонцю (Знання.., 10, 1969, 15).
3. Пристрій у вигляді невеликої кітви для піднімання затонулих предметів. Рачком відра витягають, як хто впустить.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рачок | рачки |
Родовий | рачка | рачків |
Давальний | рачкові, рачку | рачкам |
Знахідний | рачка | рачків |
Орудний | рачком | рачками |
Місцевий | на/у рачку | на/у рачках |
Кличний | рачку | рачки |