ревний
РЕВНИЙ, а, е. 1. Дуже ретельний, старанний у чому-небудь. В Москву тебе послав рідний колгосп, як доброго та ревного хлібороба (Цюпа, Три явори, 1958, 104); У ділі ж ми ревні, Лиш тіль грубуваті (Ус., Листя.., 1956, 170); Отож, мерщій відсіль - Барбос цей з ревних І відданих до смерті сторожів (Перв., II, 1958, 89); // Який відзначається ретельністю, старанністю. Красивий, спритний і хтивий лакуза за ревну службу був пожалуваний самою царицею патентом на чин сухопутного прапорщика (Стельмах, І, 1962, 15); - Материні піклування ревні теж іноді бувають не дуже розумними, - критично говорив дід Живиця (Вол., Дні.., 1958, 122).
2. Дуже щирий, зворушливий. Пісні були сумні, прості і ревні, аж краяли серце (Коцюб., II, 1955, 315); Вона, переборовши на схилі своїх літ численні земні спокуси, цілком віддалася нині ревній каятьбі і молитвам (Гончар, Таврія, 1952, 131).
3. Пройнятий гіркотою, сумом, болем; гіркий, сумний, болісний. Тоді напала на мене туга ревная, невсипуща, невгавуща, лихая і невмолимая (Вовчок, VI, 1956, 252); Софта зітхнув. У зітханні тому почувся ревний жаль за могутнім колись краєм (Коцюб., І, 1955, 293); З хати невиразно чути було ревне тужіння, наче по мертвому (Головко, II, 1957, 319); Впала [Дзвінка] йому на груди і забилась в ревному плачі (Гжицький, Опришки, 1962, 239).
4. розм. Дуже рясний, густий. Пан Білінський, скулившися і притуливши лице до лавки, плакав ревними сльозами (Фр., IV, 1950, 237); Стояла осінь. Що може бути кращого за цю пору в Карпатах, як ще тумани не позатягували гори, як ще не пустилися ревні дощі, як ще тепло, сухо, а в садах і на нивах вродило!.. (Турч., Зорі.., 1950, 61).
5. рідко. Те саме, що ревнивий 1, 2. І з-під вій зирнуть вони [очі] Мені лагідно - І на серці ревному Стане радісно (Стар., Поет. тв., 1958, 133); З лікарні з'являється Уляна,.. кидає ревний погляд на Макогона, який захоплений розмовою з Людою (Голов., Драми, 1958, 200); Юрій до найменших дрібниць оглянув машину. Він перевірив усе ревним хазяйським оком (Собко, Зоряні крила, 1950, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ревний | ревна | ревне | ревні |
Родовий | ревного | ревної | ревного | ревних |
Давальний | ревному | ревній | ревному | ревним |
Знахідний | ревний, ревного | ревну | ревне | ревні, ревних |
Орудний | ревним | ревною | ревним | ревними |
Місцевий | на/у ревному, ревнім | на/у ревній | на/у ревному, ревнім | на/у ревних |
ревнути
РЕВНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до ревіти, ревти. 1. Ревнули воли У новім ярмі. Поховали чумаченька В чужій стороні (Укр... лір. пісні, 1958, 533); - По домівках! По аулах! - ревнули сотні молодих голосів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 451); - Хто ти така? - ревнув на все горло Забіяка на Горпину (Мирний, І, 1954, 265); Хор ревнув басами, мов у труби мідні: - Князю молодому слава! (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 26); Музика [у кафе] знову ревнула «Валенсію», і її веселі звуки линули у наш куток (Досв., Вибр., 1959, 401); Босфор аж затрясся, бо зроду не чув Козацького плачу; застогнав широкий І шкурою, сірий бугай, стрепенув, І хвилю, ревучи, далеко-далеко У синєє море на ребрах послав. І море ревнуло Босфорову мову, У Лиман погнало (Шевч., І, 1963, 197); Дмитро енергійно розвернув літака. Здригнули стрілки приладів, потужно ревнули мотори (Хор., Незакінч. політ, 1960, 8); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати. Димом затягло все поле (Довж., І, 1958, 259); Ревнув гудок.. І паровоз, обліплений солдатами, рушив (Головко, II, 1957, 459); // безос. Ще не встигли віддихатись [бійці], як просто перед ними, за смужкою води здригнувся туман, затріщали шелюги і безладно, люто ревнуло: - Слава!!! (Гончар, II, 1959, 250).
2. Дуже голосно заплакати, заридати. Несказанний жаль огорнув його в тій хвилі.. Був би ревнув уголос... (Коб., II, 1956, 86).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ревну | ревнемо |
2 особа | ревнеш | ревнете |
3 особа | ревне | ревнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ревнув | ревнули |
Жіночий рід | ревнула | |
Середній рід | ревнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ревнімо | |
2 особа | ревни | ревніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ревнувши |