редуплікація
РЕДУПЛІКАЦІЯ, ї, ж., лінгв. Засіб словотвору, який полягає у подвоєнні основи слова або цілого слова. У словотворенні редуплікація є одним із засобів словоскладання, при якому нове слово утворюється за допомогою подвоєння, повторення основи (напр., укр. ледве-ледве, рос. чуть-чуть і т. п. ) (Сл. лінгв. терм., 1957, 144).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | редуплікація | редуплікації |
Родовий | редуплікації | редуплікацій |
Давальний | редуплікації | редуплікаціям |
Знахідний | редуплікацію | редуплікації |
Орудний | редуплікацією | редуплікаціями |
Місцевий | на/у редуплікації | на/у редуплікаціях |
Кличний | редуплікаціє | редуплікації |