ременяка
РЕМЕНЯКА, РЕМІНЯКА, и, ж. Збільш, до ремінь 1. Позад возів на підтоках одв'язували мішки з оброком для коней та усякі чемодани, поприкручувані налигачами та ременяками з сириці (Н.-Лев., І, 1956, 574); Наперед протиснувся парубок у синіх галіфе, підперезаний широкою ременякою (Панч, І, 1956, 254); Він натягав на себе сорочку, підперізувався ремінякою, та все шамкотів беззубим ротом (Чаб., Тече вода.., 1961, 20); Два автоматні диски, що теліпалися на реміняці, били його по стегнах (Тют., Вир, 1964, 488).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ременяка | ременяки |
Родовий | ременяки | ременяк |
Давальний | ременяці | ременякам |
Знахідний | ременяку | ременяки |
Орудний | ременякою | ременяками |
Місцевий | на/у ременяці | на/у ременяках |
Кличний | ременяко | ременяки |