репетитор
РЕПЕТИТОР, а, ч . 1. Той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь, допомагаючи йому засвоїти необхідні знання. Він [І. Франко] був навіть платним репетитором, чи «інструктором» у двох своїх багатих однокласників (Кол., Терен.., 1959, 29); Було вирішено, що Михайлик і Леся навчатимуться вдома, з репетитором (М. Ол., Леся, 1960, 32).
2. У закритих навчальних закладах дореволюційної Росії - учитель, який стежив, як учні виконують домашнє завдання. В келію тут репетитор вбіг, і всі принишкли (Тич., II, 1947, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | репетитор | репетитори |
Родовий | репетитора | репетиторів |
Давальний | репетиторові, репетитору | репетиторам |
Знахідний | репетитора | репетиторів |
Орудний | репетитором | репетиторами |
Місцевий | на/у репетиторі, репетиторові | на/у репетиторах |
Кличний | репетиторе | репетитори |