ригель
РИГЕЛЬ, я, ч. Горизонтальний елемент деяких будівельних несучих конструкцій. Якщо грунт слабкий, до стояків опори болтами прикріплюють ригелі, і тільки після цього котлован засипають, добре утрамбовуючи землю (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 115); У сегментних затворах, які перекривають великі прольоти, головні ригелі роблять у вигляді ферм, а допоміжні - з профільованої сталі (Довідник сіль. будівельника, 1956, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ригель | ригелі |
Родовий | ригеля | ригелів |
Давальний | ригелеві, ригелю | ригелям |
Знахідний | ригель | ригелі |
Орудний | ригелем | ригелями |
Місцевий | на/у ригелі | на/у ригелях |
Кличний | ригелю | ригелі |