ригідний
РИГІДНИЙ, -а, -е. Закляклий, негнучкий, нерухомий; зі зниженою здатністю до переключення психічних процесів і пристосування до умов середовища.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ригідний | ригідна | ригідне | ригідні |
Родовий | ригідного | ригідної | ригідного | ригідних |
Давальний | ригідному | ригідній | ригідному | ригідним |
Знахідний | ригідний, ригідного | ригідну | ригідне | ригідні, ригідних |
Орудний | ригідним | ригідною | ригідним | ригідними |
Місцевий | на/у ригідному, ригіднім | на/у ригідній | на/у ригідному, ригіднім | на/у ригідних |