ридван
РИДВАН, а, ч. У XVIII - на початку XIX ст. - велика карета для далеких подорожей, запряжена 6-12 кіньми. Поїхала [Венера] в своїм ридвані, Мов Сотника якого пані (Котл., І, 1952, 109); Курною, роз'їждженою дорогою, плавно похитуючись на високих ресорах, м'яко котився ридван (Мушк., Серце.., 1962, 316).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ридван | ридвани |
Родовий | ридвана | ридванів |
Давальний | ридванові, ридвану | ридванам |
Знахідний | ридван | ридвани |
Орудний | ридваном | ридванами |
Місцевий | на/у ридвані | на/у ридванах |
Кличний | ридване | ридвани |