риженький
РИЖЕНЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до рижий. Знайшлося в Семена Івановича Гуляя (розуміється, в його корови, а не в нього ) теля... Риженьке, лисеньке, на правій нозі біленька пляма... (Вишня, І, 1956, 137).
2. Не дуже рижий; рижуватий. Волосся [маляра] чорне, під чуб підстрижене, а уси собі риженькі, та густі, та довгі (Кв.-Осн., II, 1956, 6); - Не раз мені, хоч і підсміювався син, хотілося, мов бога, побачити нашого імператора. І таки побачила.. і царя, і його риженьку борідку, і вельми горду царицю (Стельмах, І, 1962, 405).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | риженький | риженька | риженьке | риженькі |
Родовий | риженького | риженької | риженького | риженьких |
Давальний | риженькому | риженькій | риженькому | риженьким |
Знахідний | риженький, риженького | риженьку | риженьке | риженькі, риженьких |
Орудний | риженьким | риженькою | риженьким | риженькими |
Місцевий | на/у риженькому, риженькім | на/у риженькій | на/у риженькому, риженькім | на/у риженьких |