рисочка
РИСОЧКА1, и, ж. Зменш. до риса. Велика стрілка здригнулася і перескочила на одну рисочку уперед.. Хлопець підвівся. - Мені час додому, - просто сказав він (Собко, Звич. життя, 1957, 41); Як живі, стали перед очима всі рисочки її обличчя (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 403); Незважаючи на сліди віспи, обличчя [Шабанова] красиве, але нема вже в обличчі ані рисочки добра (Довж., І, 1958, 107); Живі ще люди, котрі особисто знали Шевченка, й з пам'яті їх виринає не одна цікава рисочка чутливої вдачі батька Тараса (Коцюб., III, 1956, 46).
Підбивати (підбити) рисочку див. підбивати.
РИСОЧКА2, и, ж. Зменш.-пестл. до риска2.
@ Й рисочки в роті не було (не мав, не мала і т. ін. ) - те саме, що Й риски в роті не було (не мав, не мала і т. ін. ) (див. риска2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рисочка | рисочки |
Родовий | рисочки | рисочок |
Давальний | рисочці | рисочкам |
Знахідний | рисочку | рисочки |
Орудний | рисочкою | рисочками |
Місцевий | на/у рисочці | на/у рисочках |
Кличний | рисочко | рисочки |