рисячий
РИСЯЧИЙ, а, е. Прикм. до рись1; // Такий, як у рисі, який нагадує чим-небудь рись. Баржі вів пароплав «Старанний», яким командував старий знайомий Хоми, колишній матрос Єфим - тепер Єфим Ілліч, тридцятилітній, квадратний чоловік з рисячими очима, розважливий, статечний і дуже суворий капітан (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 346); // Зробл. із шкіри рисі. Взимку козацька старшина носила соболеві, рисячі, лисячі та інші шуби (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 20).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рисячий | рисяча | рисяче | рисячі |
Родовий | рисячого | рисячої | рисячого | рисячих |
Давальний | рисячому | рисячій | рисячому | рисячим |
Знахідний | рисячий, рисячого | рисячу | рисяче | рисячі, рисячих |
Орудний | рисячим | рисячою | рисячим | рисячими |
Місцевий | на/у рисячому, рисячім | на/у рисячій | на/у рисячому, рисячім | на/у рисячих |