рисівник
РИСІВНИК, а, ч. Фахівець з рисівництва. Дбаючи про майбутній урожай, рисівники Криму зайнялись аналізом строкатості врожайності (Рад. Укр., 9.II 1969, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рисівник | рисівники |
Родовий | рисівника | рисівників |
Давальний | рисівникові, рисівнику | рисівникам |
Знахідний | рисівника | рисівників |
Орудний | рисівником | рисівниками |
Місцевий | на/у рисівнику, рисівникові | на/у рисівниках |
Кличний | рисівнику | рисівники |