ритмомелодійний
РИТМОМЕЛОДІЙНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до ритмомелодики. Характерною особливістю вірша Тичини є його ритмомелодійне і інтонаційне багатство (Іст. укр. літ., II, 1956, 361).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ритмомелодійний | ритмомелодійна | ритмомелодійне | ритмомелодійні |
Родовий | ритмомелодійного | ритмомелодійної | ритмомелодійного | ритмомелодійних |
Давальний | ритмомелодійному | ритмомелодійній | ритмомелодійному | ритмомелодійним |
Знахідний | ритмомелодійний, ритмомелодійного | ритмомелодійну | ритмомелодійне | ритмомелодійні, ритмомелодійних |
Орудний | ритмомелодійним | ритмомелодійною | ритмомелодійним | ритмомелодійними |
Місцевий | на/у ритмомелодійному, ритмомелодійнім | на/у ритмомелодійній | на/у ритмомелодійному, ритмомелодійнім | на/у ритмомелодійних |