риштувати
РИШТУВАТИ, ую, уєш, недок. 1 неперех., буд. Ставити, зводити риштовання для чого-небудь. Скрізь робота кипить. Неспокійні, уперті в нас люди. Там риштують, а там Вже новий устає терикон (Бойко, Про 17 літ, 1958, 26).
2. перех., розм. Готувати, збирати, споряджати куди-небудь. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати (Сл. Гр.); [Онися:] Іване, біда. Гайдамаків не вдалося замкнути в казармі, їх риштують у дорогу (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 99); // Забезпечувати, оснащувати і т. ін. що-небудь чимось. Чайки і байдаки спускали, Гарматами риштовали [риштували], З широкого гирла Дніпрового випливали (Шевч., І, 1951, 284).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | риштую | риштуємо |
2 особа | риштуєш | риштуєте |
3 особа | риштує | риштують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | риштуватиму | риштуватимемо |
2 особа | риштуватимеш | риштуватимете |
3 особа | риштуватиме | риштуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | риштував | риштували |
Жіночий рід | риштувала | |
Середній рід | риштувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | риштуймо | |
2 особа | риштуй | риштуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | риштуючи | |
Минулий час | риштувавши |