робітня
РОБІТНЯ, і, ж., діал. Майстерня. Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи (Л. Укр., III, 1952, 44); * Образно. Гете видав свою переписку з Шіллером, свої спомини.., де сучасники уперше могли заглянути в духовну робітню великих поетів (Фр., XVI, 1955, 391); // Цех. В канцелярії записали їх [робітників] прізвища і повели на фабрику. Проходили через широкі окремі робітні (Ірчан, II, 1953, 271).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | робітня | робітні |
Родовий | робітні | робітней |
Давальний | робітні | робітням |
Знахідний | робітню | робітні |
Орудний | робітнею | робітнями |
Місцевий | на/у робітні | на/у робітнях |
Кличний | робітне | робітні |