роз'яряти
РОЗ'ЯРЯТИ, яю, яєш, недок., РОЗ'ЯРИТИ, рю, риш, док., перех. Розлютовувати, дуже злити кого-небудь. Летить [Турн], щоб потрощить Троян; І роз'ярив дружину злую (Котл., І, 1952, 278); [Голос:] Ай, що там робиться!.. Коні стають на диби... розбігаються. [Медвідь:] То колють коней шаблями в морди і під боки, щоб роз'ярить... (К.-Карий, II, 1960, 284).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роз'яряю | роз'яряємо |
2 особа | роз'яряєш | роз'яряєте |
3 особа | роз'яряє | роз'яряють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роз'ярятиму | роз'ярятимемо |
2 особа | роз'ярятимеш | роз'ярятимете |
3 особа | роз'ярятиме | роз'ярятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роз'яряв | роз'яряли |
Жіночий рід | роз'яряла | |
Середній рід | роз'яряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роз'яряймо | |
2 особа | роз'яряй | роз'яряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роз'яряючи | |
Минулий час | роз'ярявши |