роз'єднання
РОЗ'ЄДНАННЯ, я, с. Дія за знач. роз'єднати і роз'єднатися. Не роз'єднання робітників різних націй, а забезпечення їх найтіснішої єдності - такий був смисл більшовицької вимоги про надання кожній нації права на вільне самовизначення (Ком. Укр., 9, 1966, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роз'єднання | роз'єднання |
Родовий | роз'єднання | роз'єднань |
Давальний | роз'єднанню | роз'єднанням |
Знахідний | роз'єднання | роз'єднання |
Орудний | роз'єднанням | роз'єднаннями |
Місцевий | на/у роз'єднанні | на/у роз'єднаннях |
Кличний | роз'єднання | роз'єднання |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роз'єднання | роз'єднання |
Родовий | роз'єднання | роз'єднань |
Давальний | роз'єднанню | роз'єднанням |
Знахідний | роз'єднання | роз'єднання |
Орудний | роз'єднанням | роз'єднаннями |
Місцевий | на/у роз'єднанні | на/у роз'єднаннях |
Кличний | роз'єднання | роз'єднання |