розбазарений
РОЗБАЗАРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розбазарити.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розбазарений | розбазарена | розбазарене | розбазарені |
Родовий | розбазареного | розбазареної | розбазареного | розбазарених |
Давальний | розбазареному | розбазареній | розбазареному | розбазареним |
Знахідний | розбазарений, розбазареного | розбазарену | розбазарене | розбазарені, розбазарених |
Орудний | розбазареним | розбазареною | розбазареним | розбазареними |
Місцевий | на/у розбазареному, розбазаренім | на/у розбазареній | на/у розбазареному, розбазаренім | на/у розбазарених |