розбентежувати
РОЗБЕНТЕЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБЕНТЕЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Викликати у кого-небудь тривогу, бентежність з приводу чогось; // перен. Порушувати спокій де-небудь, хвилювати когось, щось. Щасливий я, поки гублюся Без доріжки в гущаві рясній, - Та людей я спіткати боюся, Люди рай розбентежують мій (Фр., X, 1954, 183); Крейсер? Звідки він взявся?.. Прийшов ніби для того, щоб розбентежити їхню молоду уяву, привернути до себе спантеличені погляди.. цих підлітків-старшокласників (Гончар, Тронка, 1963, 36).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбентежую | розбентежуємо |
2 особа | розбентежуєш | розбентежуєте |
3 особа | розбентежує | розбентежують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбентежуватиму | розбентежуватимемо |
2 особа | розбентежуватимеш | розбентежуватимете |
3 особа | розбентежуватиме | розбентежуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розбентежував | розбентежували |
Жіночий рід | розбентежувала | |
Середній рід | розбентежувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбентежуймо | |
2 особа | розбентежуй | розбентежуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розбентежуючи | |
Минулий час | розбентежувавши |