розбещеність
РОЗБЕЩЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розбещений 2, 3. Партія.. суворо карає тих комуністів, які допускають розбещеність, пияцтво та інші негідні вчинки (Ком. Укр., 2, 1970, 12); Вся складність становища Тасі була в тому, що вона всією душею ненавиділа розбещеність і нечесність (Дмит., Розлука, 1957, 144); Обличчя [у нього] занадто молоде, але насуплене; вираз пихи й розбещеності (Вас., III, 1960, 360).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розбещеність | розбещеності |
Родовий | розбещеності, розбещености | розбещеностей |
Давальний | розбещеності | розбещеностям |
Знахідний | розбещеність | розбещеності |
Орудний | розбещеністю | розбещеностями |
Місцевий | на/у розбещеності | на/у розбещеностях |
Кличний | розбещеносте | розбещеності |