розбирання
РОЗБИРАННЯ, я, с. Дія за знач. розбирати 1-4, 10, 11. Вже йде та непевна справа - розбирання жеребків (Л. Укр., III, 1952, 555); Я тільки міцніше стиснув гвинтівку і вперше відчув, що це - зброя, а не річ для вивчення, розбирання, складання, чистки і носіння на плечі (Багмут, Записки.., 1961, 7); Віддав [полковник] наказ зібрати все населення міста для розбирання руїн (Собко, Запорука.., 1952, 10); Провів [М. К. Гудзій] справді колосальну роботу по розбиранню величезної кількості рукописів письменника [Л. Толстого] (Рад. літ.-во, 3, 1957, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розбирання | розбирання |
Родовий | розбирання | розбирань |
Давальний | розбиранню | розбиранням |
Знахідний | розбирання | розбирання |
Орудний | розбиранням | розбираннями |
Місцевий | на/у розбиранні | на/у розбираннях |
Кличний | розбирання | розбирання |