розбракування
РОЗБРАКУВАННЯ, я, с ., спец. Дія за знач. розбракувати. Верстат для розбракування тканин.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розбракування | розбракування |
Родовий | розбракування | розбракувань |
Давальний | розбракуванню | розбракуванням |
Знахідний | розбракування | розбракування |
Орудний | розбракуванням | розбракуваннями |
Місцевий | на/у розбракуванні | на/у розбракуваннях |
Кличний | розбракування | розбракування |