розбризкувати
РОЗБРИЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРИЗКАТИ, аю, аєш; док., перех. Розпліскувати рідину бризками, дрібними краплями. Вона підійшла до великої білої миски з холодною водою, почала хлюпати на себе повними пригорщами, розбризкуючи воду по всій кімнаті (Мик., II, 1957, 290); Машина швидко їхала по мокрому асфальту, і шини з тихим шумом розбризкували краплі осіннього холодного дощу (Собко, Зор. крила, 1950, 117); Наш куций газик-всюдихід уклонявся кожній ямці, але слухняно брав гірки, розбризкував геть калюжі (Жур., Звич. турботи, 1960, 38); * Образно. Неквапливо брав [Дзелензік] до рук баяна, розвертав його красивим червоним віялом. Дзвінким роєм розбризкував у принишклому березняку веселі звуки, що брали за душу (Збан., Доля, 1961, 21); // Розпиляти, розсіювати що-небудь. Особливо подобався Андрієві плакат, де над буряковими плантаціями літак розбризкує отруту (Донч., IV, 1957, 451); // Розсипати, розкидати в різні боки (іскри, сніг і т. ін.). Половина хат горіла. Охоплена полум'ям солома тріщала, розбризкуючи іскри і попіл (Багмут, Записки.., 1961, 64); Дівчина, не одриваючись від подруг, затупотіла ногами, розбризкуючи навколо сніг, і заляскотіла на все селище: Сніжок іде, метіль мете (Коз., Сальвія, 1959, 148).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбризкую | розбризкуємо |
2 особа | розбризкуєш | розбризкуєте |
3 особа | розбризкує | розбризкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбризкуватиму | розбризкуватимемо |
2 особа | розбризкуватимеш | розбризкуватимете |
3 особа | розбризкуватиме | розбризкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розбризкував | розбризкували |
Жіночий рід | розбризкувала | |
Середній рід | розбризкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбризкуймо | |
2 особа | розбризкуй | розбризкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розбризкуючи | |
Минулий час | розбризкувавши |