розвалище
РОЗВАЛИЩЕ, а, с ., рідко. Те саме, що руїна 1. З кожним вибухом снаряда десь поблизу розвалища, в якому містилася ця операційна, присутні щулилися, позираючи на стелю підвалу (Ле, Право.., 1957, 173); Поодинокі перехожі зрідка з'являлися то там, то там серед розвалищ і губилися в неймовірному хаосі руйнувань (Загреб., Європа 45, 1959, 343).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розвалище | розвалища |
Родовий | розвалища | розвалищ |
Давальний | розвалищу | розвалищам |
Знахідний | розвалище | розвалища |
Орудний | розвалищем | розвалищами |
Місцевий | на/у розвалищі | на/у розвалищах |
Кличний | розвалище | розвалища |